- підкурювання
- —————————————————————————————підку́рюванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
підкурювання — я, с. Дія за знач. підкурювати … Український тлумачний словник
окур — I окур у, ч., зах. Куриво для підкурювання бджіл. II ок ур у, ч. Окурювання димом глини перед випалом … Український тлумачний словник
підкурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підкурити. 2) у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса) … Український тлумачний словник